Slavic Assistance Center

Славянский Центр Помогает Всем!

You are here:

Майбутнє

Печать PDF

І говорили одна одній: «Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?» Цей камінь був дуже великим і важким та повністю закривав вхід в печеру. Жінкам-мироносицям було не під силу його відвалити…

 

На світанку дня першого жінки йшли туди, турбуючись, і одна другій говорили: «Хто б міг нам допомогти? Хто відвалить нам цей важкий камінь?» І ось – великий урок, який ми маємо, що дається тут для нас: ніколи не варто турбуватись та мучитись завчасно, думаючи про труднощі, які ми можемо мати. Ніколи не потрібно на півдорозі горювати про те, що ще до нас не прийшло. Бага­то наших побоювань зовсім не здійснюються, так що ми зовсім даремно уявляли їх собі та турбувались. Нас лякали темні привиди, які так і не стали дійсністю. А, між іншим, коли ми своє майбутнє наповнюємо різ­ними страхами, ми легко можемо пропустити те хороше, що ми маємо в су­часному. При тому самому, уявляючи собі страхіття, які могли б статися, ми все одно безсилі відвернути їх, тому що як ми можемо боротися з тим, що фактично ще не проявилось у видимому образі? Із цими страхіттями нашими ми будемо одні, без помочі Бога, бо Він не стане супроводжувати нас в області фантастичних примар. Християнське життя надзвичайно просте. Це життя з Христом, але відразу не більше одного дня. Ніколи не слід у думках пропускати сучасне, нинішнє благословіння, щоб уже наперед зустрічати майбутнє зло; у передбаченні поганого майбутнього ми затемнюємо собі сьогоднішній спокій; очікуючи великої справи, нехтуємо сьогоднішньою малою справою. Поки не дійшов до моста – не варто побоюватись, чи надійний він і чи можна буде перейти по ньому; не дійшовши ще до гори – нічого зітхати, що важко буде на неї піднятися! У християнина не повинно бути думок-хвилювань, хоч вони переслідують нас і нав’язливо до нас липнуть – не слід їм піддаватися. Адже ми в руках Божих! Ми – в Його покої! Чого тоді боятися? В житті християнина немає нічого заплутаного, нічого особливо таємного. Небагато потрібно звершувати чи пам’ятати. Хтось сказав: «Освячення виражається у великій любові та щирому служінні, але при цьому «служінні» не слід обтяжувати себе надмірними хвилюваннями та турботою, безліччю побічних речей. «А потрібне одне» (Лк. 10:42); «Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...» (Ів. 9:25); «забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду» (Фил. 3:13). Тільки одне бажано: «Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!» (Пс. 26:4). Є тільки одне визнання – Христос; одна віра – що Він завжди з нами. Той, що живе в Його атмосфері, всеціло довіряється Його опікуванню і радий виконати те, чого Він бажає для нього власне у теперішню хвилину. А між іншим – мільйони Божого створіння вічно турбуються і хвилюються за майбутність, навіть і ті, котрі говорять, що вірять у Христа. Ми маємо право надіятися на найкраще від Бога. Коли ми проходимо нашу життєву дорогу, попереду іде Гос­подь, щоб нам приготувати все, щоб підтримати нас у важкі хвилини. Камінь перегороджує нам дорогу… Не бійтесь! Тут і Ангел, щоб відвалити його…
Де потреба – там і сильна рука Божа, котра підтримає людину. Велике милосердя Його! «Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!» (Пс. 30:20) Господь зустрічає нас «благословіннями благості». Він попереду нас не для того, щоб перешкоджати, а щоб допомагати… «Нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...» (Пс. 78:8) І в дійсності – скільки щедрот Його виливалось на нас, що ми по праву можемо вигукнути: «…І буде і цей день, і завтрашній день далеко щедріший!...» (Іс. 56:12) Тому-то не будемо, хвилюючись, питати себе, як ті жінки-мироносиці: хто відвалить нам каменя, поки не підійдемо впритул до такого «нашого» каменя. Ще один поворот дороги – і ми побачимо уже відвалений камінь; і там, де виднілась нам перешкода, зустрічає нас сяючий Божий «вісник» - можливо, в образі людини, але не менше того – то Ангел, що у цю хвилину являє собою знаряддя в руках Божих… І з будь-яким таким «каменем», що зустрічатиметься нам на дорозі, до якого ми підходили з тремтінням і тривогою в серці і думках, трапляється нам нова нагода переконатися, що «вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (1 Кор. 10613). Це ж бо стосується не тільки гріховних випробувань, але і всяких випробувань, які ми зустрічаємо у житті. Якщо перешкода, яку ми зустрічаємо, – такий «ка­мінь» – може перешкодити у виконанні плану Божого, якщо Христос не «воскрес» в нас і через нас – тоді, виходить, «віра наша даремна». Але доки Бог є Богом, того бути не може. Чому так турбувались жінки-мироносиці? Тому що вони ішли до «мертвого» Ісуса. Вони забули, як Він казав їм, що повинен воскреснути з мертвих. «Він воскрес!» Він вічно живий!.. Ось це та радісна новина, яка прозвучала того ранку, звучить і розповсюджується на всій землі… Смерть не має вже над Ним влади. Коли б Христос був мертвий, тоді умерла б надія наша, умерло б для нас все. Ми знайшлися б тоді неправдивими свідка­ми Божими… «Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах» (1 Кор. 15:17). Навіть, якби ми вірили у викуплення наших гріхів смертю Ісуса Христа, якби навіть Йому несли аромати нашої любові, та Він би не воскрес – тоді б кайдани гріха продовжували тиснути нас всім своїм тягарем, і не було б тієї могутньої, спадаючої сили, яка тепер спасає весь людський рід. Коли живий для нас Христос і має ключі від смерті та пекла, тоді не маємо жодних перешкод чи чогось неможливого. Перед Ним гори рушаться, море відступає, щоб очистити дорогу Його викупленим. Як ті боязливі жінки, замість очікуваної перешкоди, ми знайдемо радість, знайдемо світло, знайдемо життя…
Вклонімося до ніг Вос­креслого Христа і ви­гукнімо в тремтінні та за­хопленні: «Господь мій і Бог мій!»
Л.Таубе, 2007 р.

 

Видео раздел

Посетите нашу страницу на Facebook

БУДЬТЕ ОСТОРОЖНЫ!